Про небезпечні наслідки дефолту

По-перше, у випадку оголошення дефолту чи ультимативної реструктуризації зовнішнього боргу Україна перетвориться у вигнанця-аутсайдера для зовнішнього світу і з високою вірогідністю втратить політичну підтримку США та ЄС у нашому протистоянні з Росією. Чи готові ми без дипломатичної підтримки Заходу один на один воювати з Росією і відстоювати свою незалежність? Чи можливо десь у високих кабінетах Кремля і Банкової вже підготовано план капітуляції України та її включення до складу «Союзного государства»? Тоді дефолт і конфронтація України із цивілізованим світом є органічним елементом цього плану.

Об этом сообщает Преступная Россия

По-друге, факт відмови України від виконання зовнішньо-боргових зобов’язань стане акселератором ланцюгової реакції фінансової дестабілізації та глибокої економічної кризи в країні. За дослідженнями Л. Левіна і Ф. Валенсіа, із 67 криз суверенного боргу, які мали місце у світі у період 1970-2011 рр., 42 боргові кризи збігалися із валютними кризами, а 20 криз супроводжувалися банківськими кризами (Systemic Banking Crises Database: An Update, 2012). Американські вчені К. Райнхарт і К. Рогофф у своїй роботі «From Financial Crash to Debt Crisis» показали, що дефолт держави у багатьох випадках стає причиною банківської кризи, а банківська і боргова криза надають поштовх до виникнення валютної кризи.

Тобто дефолт української держави за внутрішніми боргами стане спусковим гачком для банківської кризи, а зовнішній дефолт позбавить Україну доступу до зовнішніх позик та прямих іноземних інвестицій, що зменшуватиме пропозицію валюти і посилюватиме панічні настрої на валютному ринку. За таких обставин сценарій валютної кризи в Україні з кратними темпами девальвації гривні виглядає доволі реалістичним.

Міжнародний досвід засвідчує, що боргові кризи зазвичай пов’язані із значним погіршенням макроекономічних показників та надають поштовх до входження економіки у стан рецесії. Після оголошення дефолту чи початку реструктуризації боргу скорочення сукупного споживання, інвестицій, рівня промислового виробництва, обсягів експорту, частки зайнятого населення та ін. є істотно більшим, ніж в умовах звичайного економічного спаду. Вчені з’ясували, що кризи суверенного боргу в короткостроковому періоді обертаються зменшенням реального ВВП на 6%, а в середньостроковому періоді після спливу 8 років від початку боргової кризи втрати реального ВВП оцінюються на рівні 10% (Furceri D., Zdzienicka A. How Costly Are Debt Crises? 2012).

По-третє, дефолт матиме суттєві руйнівні наслідки на мікро-рівні, що ускладнюватиме ведення економічної діяльності в Україні та за її межами. Так, зовнішні кредитори України можуть накладати арешти на рухоме та нерухоме майно державних підприємств за кордоном, всі позичальники-резиденти України на кілька років втратять можливості для отримання позик міжнародних банків та розміщення цінних паперів на міжнародному ринку. Ведення кореспондентських відносин українських банків з іноземними стане проблематичним, а у виключних випадках до України можуть бути застосовані торгівельні санкції та введені заборони на експорт з України.

По-четверте, односторонній дефолт чи волюнтаристська реструктуризація боргу позбавить Україну фінансової підтримки міжнародних фінансових інститутів, які надають позики за помірними відсотковими ставками і поки що виявляють готовність покрити дефіцит зовнішнього фінансування України на 2020 рік. Очевидно, що у випадку дефолту буде зірвано програму EFF Міжнародного валютного фонду обсягом 8 млрд дол. США, а також кредитні програми Світового банку, Європейського Союзу та Урядів держав-партнерів обсягом фінансування понад 2 млрд дол.

На жаль, Україна не може скористатися останньою міжнародною ініціативою МВФ і Світового банку щодо тимчасового припинення обслуговування зовнішніх боргів найбіднішими країнами світу. Адже, на полегшення боргового тягаря в рамках даної ініціативи можуть претендувати лише країни-реципієнти ресурсів Міжнародної асоціації розвитку (які не є позичальниками МБРР), з обсягом доходів на душу населення менше ніж 1175 дол. США на рік. В Україні в 2019 р. ВВП у розрахунку на душу населення більше ніж утричі перевищував вказаний пороговий рівень.

У даний час Україна має достатні обсяги валютних ресурсів і зовнішніх активів для виконання своїх боргових зобов’язань, Так, згідно із офіційними даними, у квітні-грудні 2020 р. Уряд України і НБУ повинні виплати зовнішнім кредиторам 6,32 млрд дол. США (включаючи погашення і обслуговування внутрішніх облігацій у власності нерезидентів). В той же час обсяг золотовалютних резервів НБУ станом на кінець лютого становив 27 млрд дол.США, а зовнішні активи секторів домогосподарств і нефінансових корпорацій України за останніми даними НБУ перевищують 109 млрд дол. На мою думку, якщо у поточному році Україна зазнає мінімальних втрат від епідемії коронавірусу та уникне широкомасштабної фінансової кризи, то накопичені обсяги зовнішніх активів і зобов’язань з високою вірогідністю дозволять пройти без ускладень і 2021 рік.

Крім того, міжнародних донорів і кредиторів України важко буде переконати в доцільності і неминучості списання чи відтермінування зовнішніх боргів України за умов, коли: а) через «дірявий» кордон України на внутрішній ринок масово надходить контрабандна продукція без сплати до бюджету необхідних податків, б) Україна залишається вагомим імпортером європейських та японських автомобілів елітних марок, в) першими виявленими носіями корона-вірусу в Україні стали туристи із Куршевеля.

Досить показовими є й такі цифри: чисті валютні інтервенції НБУ на ринку для підтримки курсу гривні у період з 2 до 27 березня 2020 р. становили 2,25 млрд дол. США, що складає 35,6% планових платежів у рахунок погашення і обслуговування зовнішнього державного боргу України в квітні-грудні 2020 року.

Джерело статті: “https://ukr.lb.ua/blog/tetiana_bohdan/454053_pro_nebezpechni_naslidki_defoltu.html”